Aug. 6th, 2008

lukomnikov: (Default)

Мы с Андреем Родионовым (в левой части снимка) 2 августа с.г. в исправительной колонии №126 города Керчи.

Фото Игоря Сида из его ЖЖ.

-------
Подробности позже.
lukomnikov: (Default)
Тут вот заметка о тузлинском фестивале:
http://singing-foot.livejournal.com/114957.html
- не будет ли кто-нибудь так любезен, чтобы перевести мне её с украинского?

Особенно вот этот фрагмент:

«Не допомогло навіть запрошення на фестиваль декількох нічого не підозрюючих російських поетів.
До речі, один з них, послідовник лубочної традиції наїву та митьків Герман Лукомніков, побачивши чорні прапори, кулемет та людей, які викопували з прибережного піску дружбу, мало не заволав «де мої валізи?!!» За його словами, він просто не очікував, що його персону буде втягнено у якусь «сумнівну геополітичну провокацію». Сам Лукомніков від політики надто далекий, і його вірші являють собою щось на кшталт словесно-аналітичної трепанації типу:

Казалось, коза – лось.

Другий російський поет, яскравий та деформований (як зовнішньо так і екзистенційно) Андрій Родіонов, зосереджений на роз’ятрюванні соціальних виразок. Програма фестивалю передбачала візит до Керченської виправної колонії, і в’язням вірші Родіонова, де «жінки жадібні до грошей та горілки», а відсутність трамадолу викликає справжню істерику, дуже сподобалися.
Окремо слід зазначити, що російські поети активно використовують вже давно напрацьовану їх попередниками традицію, де головними орієнтирами вважаються химерний Дмитро Олександрович Прігов (для Лукомнікова) та буйний Петро Мамонов (для Родіонова)».

То есть в общих чертах понятно, но хотелось бы поточнее.
Page generated May. 22nd, 2025 05:19 pm
Powered by Dreamwidth Studios